Міністерство освіти і науки України Національний університет „Львівська політехніка” Кафедра фізики Оптична лабораторія Звіт з лабораторної роботи №31 на тему: “Вивчення явища дифракції та знаходження довжини світлової хвилі”  Мета роботи – вивчення явища дифракції та знаходження довжини світлової хвилі. Прилади й обладнання: дежрело світла, екран з двома щілинами, дифракційна гратка, фільтри, оптична лава. Теоретичні відомості При проходженні хвиль через середовища з різкими неоднорідностями, спостерігається явище дифракції, яке полагяє у відхиленні хвиль від прямого напрямку поширення і не пов’язане з їх відбиванням або заломленням. Дифракцію, як явище. властиве хвильовим процесам, пояснює принцип Гюйгенса; згідно з ним кожна точка, до якої доходить хвиля, стає джерелом вторинних хвиль; їх обвідна утворює фронт хвилі в наступні моменти часу.
 Розглянемо дифракцію плоскої світлової хвилі при її нормальному падінні на дифракційну гратку О з трьох щілин. Якщо ширина непрозорої ділянки дорівнює а, ширина прозорої (ширина щілини) – b то, d = а+b називається періодом ( або постійною) ґратки.
Різниця ходу δ між двома променями від сусідніх щілин, які внаслідок дифракції поширюються у напрямі, заданому кутом дифракції φ , дорівнює dsin φ. Зібрані лінзою L в одну точку на екрані Е у фокальній площині лінзи, ці промені будуть інтерферувати – взаємно підсилюватися або гаситися. При
(m=0,І,2,...) спостерігаються так звані головні максимуми для довжини хвилі λ. При
(m=0,І,2,...) промені від двох щілин взаємно гасяться — виконується , умова мінімумів.
Таблиці результатів вимірювань Кольри смуг x, м l1, м λ1, м∙10-7 l2, м λ1, м∙10-7 λсер., м∙10-7 ∆λ, м∙10-7 δλ, %  Червона 0,075 0,554 6,77 0,273 6,87 6,82 0,05 0,73%  зелена 0,075 0,645 5,81 0,326 5,75 5,78 0,03 0,52%  фіолетова 0,075 0,726 5,17 0,366 5,12 5,14 0,025 0,49%   Обчислення Червоне


Зелене

Фіолетове





Висновок: На цій лабораторній роботі я підтвердив свої знання про явище дифракція, а також навчився на практиці визначати довжину хвилі.